Без мови кажуть не було би хати ,
І не було козацького села ,
Не могла ненька сина колехати,
І стежка на подвір’я б не вела .
Без мови попросту небуло би нічого ,
Ні почуття ні серця ні душі ,
Нема довкола й шелесту живого ,
Ні темряви ні світла ні глуші.
Без мови що написали вже кров’ю ,
Століттям від гетьмана й козака ,
Що писана голодною журбою ,
Та пролягла у душу на віка.
Без мови що під Крутами зосталась ,
Без мови що пройшла тернистий шлях,
У вишиванку вона тричі вибралась ,
І вище неба злетіла мов птах .
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Yana Pilipenko-Abramenko