О, я так люблю тебе життя!
Ти є нагорода від Бога.
І буду боротись до кінця,
Щоб віднайти в небо дорогу.
Мій світе ясний - земний раю!
Дай натішитись життям мені !
Нехай ще пісень доспіваю
Від спраги зіп'ю красу землі.
Дякую за квітучу весну!
За осяйні мрії літечко моє.
І за осінь - пору золоту,
що зозуля, ще літ мені кує.
Дякую усім, хто був у житті!,
І в біді подали мені руку.
Що бачила сонечко на землі
І мені усміхаються внуки.
Життя, як полин не солодкий мід
І у ньому є злети й падіння.
Народились продовжити свій рід
Творити світ кращим у цвітіння.
О, я так люблю тебе життя!
Дякую за сонце, грози, дощі.
І за любов яку зустріла я
Та за божу благодать на землі.
Щаслива, що йду в осінь Листопад
Падолист стелить килим до ніг.
Завтра мій слід замете снігопад
залишу пісню на віки для всіх.
2012 05 27
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Чайківчанка