От і ще один день посивів,
Сіло сонце за обрій сумний.
Пам'ятаєш? - І ти тут сидів
І дивився на простір річний.
А далеко, на березі тім,
Вже з'явилися перші вогні.
Вони завжди нагадують дім,
Твої очі і зорі нічні.
Молоко сутінкове біжить
На доріжки, пісок біля ніг.
Воно всюди на річці лежить
Ніби новонароджений сніг.
Десь здалеку доноситься спів.
Поруч вже лише вітер нічний...
От і ще один день посивів,
Сіло сонце за обрій сумний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2004
автор: Оля