Ой, як важко стало жити
Шматок м`яса не купити
Платіжки - зашморг на шиї
Мов тонеш у чорториї..
В душі туга…. Недостатки
Не дають ночами спатки
Вклонився жінці і Богу
Відправився у дорогу…
За кордоном заробітки
Щоби й вам, достатньо дітки
А дружина, як вдовиця
Дуже гарна молодиця
У подушку сум ховала
Часто ( мужа) виглядала….
Його серденько чекало
А грошей, увесь час мало
Без інтиму кепське діло
І не раз страждало тіло
В повний місяць, аж волає
Та не зрадить, бо кохає…
Минав час… роки збігали
Чи жили, чи існували
Засяяла зірка рання
Виглядала до світання
Ну нарешті… тепла зустріч
Голубки… всілись пліч - о –пліч
Та чому ж тут веселиться
На висках сніжок сріблиться..
Темна нічка… скрип перина
Тож чека, мліє дружина.
Проснулись ніжні почуття
За мить, вже згасли, як свіча
Ніби згар… стиснуло горло
Гіркі сльози, то не порох
Іх подушка приховала
А дружина… вже дрімала
В душі розпач, де ж та сила?
Чужина занапастила….
Втекли мрії.... небесами
Що ж ти доле, твориш з нами…
( чорторий - великий вир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2021
автор: Ніна Незламна