Багряне осені крило

Рвучкий  холодний  вітер
Пронизує  наскрізь,
Не  знаєм  де  подітись
Від  нього  я  і  ти.

І  сонечко  сховалось
Десь  за  дуби  старі,
А  хмар  кудлаті  клапті
Розкидані  вгорі,

На  полонині  наче
Овець  отой  табун,
Небо  дощем  заплаче
Та  навіває  сум.

Ой,  осене-красуне!
Ти  обніми  крилом,
Нехай  не  буде  суму,
А  радість  і  тепло.

Хай  золотом-багрянцем
Ще  тішиться  душа
Та  серденько  співає.
В  осінь  не  поспіша.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський