На зоряну стріху хтось місяць повісив.
Закутані сріблом, пульсують зірки.
В мережеві сяйва сапфіри розвісив,
Блистять в павутині нічні павучки.
Ковзнула блакить за захмаренний обрій,
А сонце горошком скотилось униз.
Воно потонуло в небесному морі,
Залишив на згадку медовий каприз.
На тім перехресті орбіт у бездонні,
На місячній стежці, де сонячний слід,
Зоставило мрію на водах безсоння,
РозтАнувший в сльОзах, розтоплений лід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2021
автор: Олег Крушельницький