І вже більшого щастя не треба

Як  милує  той  квіт,  опадає    з  дерев  і  злітає,
Доторкається  ніг  та  чарівність  назавжди  лишає
І  тендітно,  як  сон  пробирається  тихо  в  глибинку
Та  у  світі  долонь  відображує  милу  хвилинку

Як  же  вабить  краса,  аромати  розносяться  в  далі,
А  чарівна  весна  вже  мотив  виграє  на  роялі,
Гілка,  ніби  рука  витанцьовує  ніжно  та  вміло,
Як  тендітна  душа  опускає  чарівність  на  тіло

Зачарований  світ  та  і  я  в  нім  така  неповторна,
Ніжна  пісня  звучить  мелодійна  і  дуже    змістовна,
Ніби  крила  ростуть  і  здійнятися  хочу  у  небо,
Захопивши  весь  світ  і  вже  більшого  щастя  не  треба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик