Хутко

Ніч  мала,  день  малий...
Швидше  каву  в  склянку  лий
Мозок  міцну,  серце  —  ні.
То  що  ж  вибрати  мені?!..

Думать  ніколи  —  дурдом!
Ставлю  все  це  на  рандом
Раз  ковток,  два  ковток,
Гаряче!!..  Облишу,  ок!..

Треба  йти,  біжу  кудись,
Крокоміри  понеслись!
Одо,  спідо,  тонометр,
Тиск,  година,  кілометр!..

Стрес,  молитва,  гумор,  жарт
Грішно  лаюсь,  фініш,  старт...
Забуваюсь,  каюсь,    вчусь,
Зарікаюсь:"Не  зіп'юсь!"...

Мантри,  паразити  слів,
Чеки,  банкомат  здурів...
Фонотека  іпотек...
Йо,  напарник  Чука,  Гек!

Вже  дванадцять,  чи  не  гуд?..
Пригальмуй,  отам  фастфуд!
Дизель,  бургер,  руки  мив?!
Чайові...  Поспать  захтів...

Пальці  мацають  смартфон,
Залипання  вунісон...
Заспокоюй  себе  сам,
Всім  по-своєму  —  як  нам...

Так  було  у  всі  часи,
Поколінь  конфлікт  неси!
Й  завжди  був  прогресофоб,
У  якого  вузький  лоб.

       Депозити,  реквізит,
Тут  кінцева,  там  —  транзит...
Пандемійний  маскарад,
Крок  вперед,  процент  назад...

Ні  вакцини,  ні  двора...
Розвиток,  прогрес,  ура!
Пік  досягнень,  всім  вінець,
Курс  на  світлий  на  п...ець!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2021
автор: Ніколя Петрович