А осінь холодним туманом
Тихенько встеляє поріг,
Не видно крізь нього в цей ранок
Ні поля, ні лісу, доріг.
Суцільною зверху стіною
Й донизу, впритул до землі,
Окутане й вмите водою,
Все губиться в сірій імлі.
Десь там загубилося сонце
І сіра кругом пелена,
Стікає по шибці віконця
Осіння сльоза росяна.
Десь там, у цім сірім тумані,
Твої загубились сліди.
Мабуть, ті шляхи нездолані
Понесли з собою птахи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2021
автор: Ольга Калина