Багряне листя падає під ноги,
скидає шати безутішний ліс,
й туманів над полями сиві тоги
і хмари, наче очі повні сліз.
Ще вчора білий день, а нині вечір
немов господар ходить по дворі.
Цей довгий вечір, як зими предтеча
і час спиняється о цій порі.
Хоча б цей вечір якось пережити,
ще теплі дні прочить зодіак.
Вино в бокалі ще не все допите
Скажи, розлуку пережити як...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: ОксМаксКорабель