У відпустку

Серце  доїдає  стужа.
Вітер  наганяє  хмари…
Хоч  і  літо,  зимно  дуже
не  відпустка,  –  Божа  кара.

Кум  поїхав  на  Мальдіви,
дядько,  не  підходь,  –  багатий.
Ну,  а  я  (воно  й  не  дивно)
у  село  город  сапати.

Не  цікаво  геть  на  морі
діви  голі,  тепле  пиво…
А  ще  хрін  зросте  в  коморі
якщо  буду  дуже  хтивим.

У  селі,  то  інша  справа:
моркву  прополов,  капусту,
під  косою  впали  трави…
Вчителю  Мальдіви  –  тлусто.

Літо  не  лінивих  любить,
в  полі  є  розваг  багато,
нагаруєшся  до  згуби…
Де  ж  ти  вересневе  свято?
18.05.21р.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2021
автор: Микола Соболь