Жовте листя падає з берізки
В білії холоднії сніги
Відлітають в далі піднебесні
Всі мої прожитії роки.
Відлітають більше не вернуться
Хоч проси, хоч клич не повернуть
Тільки в снах дитинство буде сниться
Юність буде до грудей вернуть.
Нагадає молодість кохання
І печаль, мов хвиля припливе
Бо не збулись мрії і бажання
Що просились в серденько моє.
Піднімає вітер жовте листя
І несе, несе не зна куди
А берізці літо, мабуть сниться
І дубок зелений, край води.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2021
автор: Марія Кушніренко