Коли ми наодинці,
Ти вмикаєш коронний закоханий погляд.
Слова цівкою в’ються.
Непотрібні, не чуєш, читаєш мої почуття.
Я спиняю думки.
Виколупую з пам’яті спогад.
Ти відчув запах моря
Десь на окликах чайок застряг.
Коли ми наодинці,
Я вмикаю закоханий погляд.
Ти хапаєшся слів,
З тої цегли будуєш стіну́.
Заховався надійно.
Не бачу, хоч зовсім ти поряд.
Чом тобі не відкритися зараз?
Ніяк не збагну.
Чом мені не впустити
Відверто в свої надглибини?
Не спивати красу свою ж
З дзеркала п’яних очей?
Ти вмикаєш закоханий погляд.
Я знаю. Я в ньому загину.
Я вмикаю закоханий погляд.
Тобі він пече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2021
автор: Пісаренчиха