Опадають яблука в саду
Стиглі і нестиглі опадають
Опадають як мої роки
Як просити повернуть не знаю.
Не спішіть прошу Вас, не спішіть.
Дайте ще хоч трішечки пожити
Серце прагне зустрічі тепла
Дайте докохати, долюбити.
Сиві скроні зиму зустріча
А душа веснянім цвіті тане
Виграє, як сонечко в росі
Наче вперше та мабуть в останнє.
Вдвох з тобою Божа благодать
Поглядом очей все зрозумію
Дотиком руки, хочу сказать
Я тебе кохаю так, як вмію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Марія Кушніренко