Вітер надворі, похмура погода...
В голову лізуть похмурі думки,
А хочеться так трішки радості, дива!
Та де ж тії радість і диво знайти?
Все таке сіре й похмуре, аж страшно,
Здається, що скоро вже й світу кінець!
Та на вухо шепнула мені сіра пташка -
"Це осінь всього лиш іде під вінець!"
Це значить, що диво десь поряд гуляє,
Мене не покинуло, близько воно!
В золоті осені в піжмурки грає,
Та я певна - знайду його я всерівно...
Ще осінь у танці своїм закружляє,
Закурличуть у небі своїм журавлі,
Вітер пісню свою мені ще заспіває,
Й листя килимом ляже під ноги усім!
24.09.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Птаха в польоті