Вітряний день. Вистрільний. Так, прекрасний!
Здуй мене, вітре, геть!
Де мені, вітре, смерть?
Власне,
необережна, незацікавлена і те пе, –
кого гребе.
Калюжний день.
Лужний еге ж, не масляний.
Кинь мене між калюж,
будуть замісто руж.
Що нам до стужі, дню, на вітамінах же ж!
Виграшний день,
амбівертний так мовити би.
Небо – гуаш, замастилася.
Люди – гриби,
купчаться в хвойних оліях, ефірних, як під кущем.
Вічно не в ногу з часом, –
лишуся під дощем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: шепт