***
Не бійся осені. У вічі подивися
цій мудрій жінці — то, можливо, ти.
Під віями обох — птахи пливуть у висі,
до мису всіх надій, до теплої води.
У дзеркалі очей — стежками чорнобривці,
минають оберемки хризантем…
Хмарини йдуть, ідуть... байдужо-блідолиці:
колекція дощів — сезон прет-а-порте.
Бери свій плащ, мольберт, бодай уявний дещо.
А також парасолю не забудь.
І ту, навпроти що, відобрази нарешті.
І всі страхи її, — крихку жіночу суть.
23.09.2021.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Надія Позняк