Осінь-наречена

Ти  –  мій  єдиний  серця  щем
І,  входячи  у  осінь
Я  промокаю  під  дощем
Закоханої  млості
Що  розливається  й  плющить  
Мелодіями  срібла

Напевно,  знає  лиш  ця  мить
Як  ти  мені  потрібна!
Ця  мить  блаженна  й  золота
Чудна  і  навіжена
Така  прекрасна  й  молода
Неначе  наречена!

21.09.21

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2021
автор: Чорнобривець