ДемоКритичний батл

Вітаю,  друзі.  На  днях  я  вирішив  змахнути  пил  із  своєї  поетичної  сокири  та  піти  на  битву  в    Котельня  Ruїn  Bar  .  Впринципі,  якби  не  допис  Марта  Брижак,  я  б  і  не  дізнався,  що  у  Львові  організовується  такий  поєдинок  Поетичний  топір  .  Заповнивши  реєстраційну  форму,  я  вийшов  на  зв'язок  із  організаторами  і  уточнив  чи  пройшов  відбір.  Я  звісно  не  качок  і  не  важкоатлет,  тому  в  мене  підкрадалися  сумніви,  щодо  доцільності  походу  на  це  місиво.  За  свій  поетичний  стаж  я  чудово  зрозумів,  що  у  батлах  не  завжди  виграють  вірші,  часто  вирішують  судді  та  невідомі  купки  фанатів.  Проте  цього  разу  я  абсолютно  забив  на  результат.  Мені  була  цікава  атмосфера,  формат  і  локація,  де  відбувався  захід.
Стосовно  самого  місця  –  це  був  взагалі  шик.  Наразі  у  мене  не  було  можливості  бувати  у  таких  андеграундних  барах.  Звісно  у  Львові  колись  існували  «Куліси»,  «Батяр»,  «Лялька»  і  ще  багато  всього,  але  цей  заклад  по  своєму  неповторний.  Тут  човгає  безліч  котів,  яким  байдуже,  що  затіяли  люди.  Вони  там  хазяйнують  і  надають  атмосферності  будь-якому  заходу.  Які  б  стяги  не  висіли  на  стіні,  котики  не  вміють  читати.  Котики  не  діляться  за  політичними  уподобаннями,  вони  просто  є.
На  заході  звісно  ж  були  організатор  та  суді.  Саме  вони  вивісили  стяг  «Демократичної  сокири».  Без  політики,  як  ви  вже  зрозуміли,  не  обійшлося)  Котики  звісно  не  змінили  своїх  політичних  поглядів,  але  я  думаю,  що  вони  неодноразово  почули  назву  цієї  партії,  як  і  я.
Проте  всіх  присутніх  об’єднала  не  політика,  а  поезія,  хотілося  б  принаймні  в  це  вірити.
Усім  авторам  роздали  порядкові  номери,  а  вже  опісля  цього  провели  жеребкування,  розбивши  усіх  по  парах.  Кожний  автор  мав  три  хвилини,  щоб  продемонструвати  свою  творчість  і  помахати  поетичною  сокирою.  За  довший  виступ  організатори  обіцяли  дискваліфікувати  учасника,  проте  нікого  так  і  не  вилучили,  бо  усі  були  чемні  й  пухнасті,  як  коти.  Ну  майже  всі,  ну  майже  коти.  Якби  там  не  було,  раунд  за  раундом  приближував  нас  до  розв’язки.  Судді  голосували,  підіймаючи  таблички  вгору.  Раунд  за  раундом  учасників  ставало  все  менше.  Я  дійшов  до  фіналу  та  зайняв  друге  місце  й  отримав  сертифікат  на  300  гривень,  який  зможу  витратити  в  цьому  закладі  на  їжу  та  випивку.  І  взагалі  не  обов’язково,  що  я  взагалі  перетворю  цей  сертифікат  на  рибу  та  вино.  
Усі  відео  фрагменти  цієї  битви  і  голосування  ви  можете  подивитися  за  цими  посиланнями:
Ч1  https://www.facebook.com/sokyra.space.lviv/videos/888105845410438
Ч2  https://www.facebook.com/sokyra.space.lviv/videos/900484797220970
Ч3  https://www.facebook.com/sokyra.space.lviv/videos/368205998342438
Як  то  кажуть,  після  бійки  римами  не  махають,  проте  я  зазначу,  що  захід  вдався  на  славу.  Вдячний  всім  учасникам  за  участь,  суддям  за  приділений  час  та  оцінки,  а  глядачам  за  оплески.

З  повагою,  боєць  з  гір  карпатських,  ©  Богдан  Кухта.
20.09.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2021
автор: Kukhta Bohdan