***

І  знову  повіяло  вітром,  
І  яблука  стиглі  в  саду…
На  лісі*  стрічає  макітра
Бабуню  мою  молоду.

І  я,  босоноге  хлопчисько,  
Заходжу  по  яблука  в  сад,
Де  віття  схилилося  низько
Й  медовий  звиса  виноград…

А  небо,  мов  мавчині  очі,
У  косах  задумливих  груш  
Мені  навздогін  прошепоче:
«Спинися!  Миттєвість  не  руш!»

*  ліса  –  плетена  з  товстої  лози  огорожа.  

09.09.21

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2021
автор: RedkaSM