ти кричиш уві сні, й навіть падаєш з ліжка.
можливо, ця ціна для тебе – завелика.
чи не збентежиться твоя цнотлива совість,
якщо її введе в спокусу? – невідомо.
ти прокидаєшся, і слухаєш, як калатає серце:
"хто я такий?" ти – просто, як кажуть, один під небом;
ти маєш два вуха, два ока, й ледь вдарився головою.
ти плинеш морем спогадів і давніх дитячих дум.
бачиш на обрії землю. – ось і кінець дитинства.
твої фантазії зливаються з суворою реальністю;
й коли ти звично напинаєш ковдру, мов вітрило,
твої очі раптом зволожуються:
всі страхи, від яких ти звично втікав –
тепер ти повинен зійтися з ними у вирішальній битві.
хто ми такі, щоб знати причини всього на світі?
хтось помирає, а хтось народжується –
і все під тим самим небом.
буде війна, й буде мир,
і все це колись припиниться.
все залізо колись стане іржею,
всі королі, й всі народи
стануть прахом та попелом.
– в цей спосіб ми все залагодимо,
й ця пісня також скінчиться
childhood's end
https://www.youtube.com/watch?v=SnTz09-nk9c
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2021
автор: mayadeva