Це осінь нам навіяла печаль…
В твоїх очах поникли іскри щастя.
Тепла того обом ще трішки жаль.
Та чи вернути вже його удасться?!
Дощами плаче опустілий сад,
Безслівно програють музичні ноти.
Вернутися б ще в ту весну назад,
Щоб обігрітись осені супроти.
Ту голубінь побачити в очах,
В той усміх обгорнутися душею.
Кохання пролетіло, наче птах,
І сіло десь над нашою межею.
Тумани протягають долі шаль,
У теплий край летить ключ журавлинний.
І віддаляє нас тужлива даль,
Лишаючи лиш промінець єдиний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2021
автор: Marija