а ходімо, браття, в ті далекі гори!
кажуть, там заховано золото давніх людей.
ви собі наберете стільки, скільки схочете,
а я собі шукатиму тільки веселих пригод.
ви йдете своїм шляхом, я ходжу своїм.
річ у тім, що я ніколи нікуди не кваплюся.
ви знайдете ваше золото,
що про нього подейкують люди,
а я, можливо, лиш злигодні
та свою нещасливу долю.
за горами, за морями щось там чекає на мене.
хоч би скільки тривала ця подорож,
мені навряд чи набридне
досліджувати нові країни, мови та звичаї.
кажуть, що люди повсюди однакові –
я хотів би переконатися,
що всюди є добрі люди,
і не дуже, і зовсім злі.
коли я заплющую очі, бачу, як чайки крутяться
під далекими небесами. що я вам ще скажу?
ми повинні туди піти: за гори по все те золото.
навіть не сподівайтеся, що я заберу його сам
the gold it's in the, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=HWhOd0ENVS8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2021
автор: mayadeva