Вечірнє сонце стомлено пече:
«Не можу залишатись більше з вами.»
І вітер підставляючи плече
веде його до горизонту брами…
Зірок підкине вечір пару жмень
і скаже сонцю лагідно в дорогу:
«Йди відпочинь, бо завтра буде день,
здобудеш наді мною перемогу.»
Поснуло мирно у саду зело
й вечірнє сонце спаточки пішло.
23.04.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2021
автор: Микола Соболь