Заколисує вечір слід
Тої зірочки, що згоріла…
Мо’, то впав у війні сусід,
І душа залишила тіло?
Може, інший то хтось упав
У задимленому Донбасі,
Де ординська нога ступа
І народ довела до сказу.
Може, то чийсь єдиний син
Впав за воленьку, за святую,
Еталоном він був краси,
Україну тепер рятує.
Заплативши своїм життям,
Тим єдиним, що з ним лишалось,
Впав без сповіді й каяття,
Розбудивши у душах жалість.
«Чом же рано він так згорів? –
Докір свій посилаю небу, –
Хіба мало їх угорі?
Сльози їх й на плакучих вербах».
Заколисує вечір слід
Тої зірочки, що згоріла…
Чи помітив цей порух світ,
Що душа відлетіла в ірій!..
3.08.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2021
автор: Ганна Верес