помаранчеве волосся спадає
на чорні вилиці
це видається майже прекрасним
на фоні вбогості образів міста
яке бичує
сірістю
поневолених тіней людяності
на головах у них
малахітові горщики
повні зваб і гріхів
що дзеленькочуть під час ходи
тіней
і погойдування посудин
над ними літають голодні
примари
чатуючи на блискучу
випадково загублену здобич
помаранчеве волосся спадає
на чорні вилиці
і це майже до жаху страшно
усвідомлення
неприродності довколишнього
відносно
твоєї сутності інаковидця
збиває з пантелику ненависників
і розбиває серця тих хто любить
жага непізнаного
поволі отруює розум
помаранчеве волосся спадає
на чорні вилиці
і це
практично смертельно небезпечно
не ховаючись у шкірі богоподібного
йти крізь сутінки
байдужих поглядів
татуйованих зіниць ознаками життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2021
автор: Сніг_на_голову