Безсонний погляд гублю в даль,
До мене там ідуть морози.
І кров моя із ними сталь.
І небо чорне котить грози.
"До чого сльози тут скажи?"
— відверто сам себе питаю.
Цей світ постійно був чужим,
Та все ж подібності шукаю.
Тебе чекаю — дежавю,
Здається вже усе це бачив.
Або насправді й досі сплю.
Або ж ще досі тихо плачу.
Безсонний погляд гублю в даль.
Твій образ знов навпроти мене,
І обійма любов печаль.
Ти, наче мрія нездійсненна.
14.09.2021
Стаськів М. А.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2021
автор: Моряк