Світла пам'ять вам, дорогі синочки!

Малянівський  Василь  Іванович    (06.01.1991р-  31.08.2014р)
Богуш  Олексій  Анатолійович  (  16.07.1988р  -14.09.2014р)


Весела  Гора,  що  так  близько  від  Щастя..
Сміялась  злостиво  кістлява  невлад.
Тоді,  в  злу  годину,  в  вогні  передмістя,
У  САУ  раптово  поцілив  снаряд.  

Порушилась  тиша  обстрілом  російським,  
Ворожий  пальнув  у  наш  бік  «Ураган»,  
Бійці  не  чекали  ударів    сепарських,  
Хоча,  і  навчились  тримати  удар.
 
Секунда  -  і  вирва,  за  нею  -  ще  знову,  
Здригається  поле  у  щільнім  вогні.  
Залізо  змішалось  з  землею  і  кров’ю  -
Цей  жах  уявити  аж  страшно  мені.  

Пекельний  вогонь  охопив  все  навколо.  
І  свист  у  повітрі  -    снаряд,  знов  снаряд…  
І  білого  світу  не  видно  довкола:  
Побачив  -  лежить  непритомний  солдат.    

Якась  лише  мить  –  і  горить  його  тіло!..
Справляють  бенкет  вогняні  язики.  
Підскочив  й  собою  закрив  -  не  боліло,  
Бо  думав  одне:  тільки  б  друга    спасти.  

А  потім  кричав  він  бійцям,  щоб  спішили  
І  Васю  підняти  йому  помогли.
Пекло  в  животі,  і  у  серці  щемило,  
Безсило  схилився:  хоча  б  відтягли.

Не  знав  ще  тоді,  що  Василь  був  вже  мертвий,
Не  думав  про  те,  що  поранений  сам,  
Що  буде  два  тижні  боротись  зі  смертю,
У    комі  лежати  між  смертю  й  життям…  

Сім  років  як  плаче  рідня  за  тобою…
На  сході  ще  й  досі  палає  земля.  
І  душі  загиблих  не  знають  спокою:  
Коли  ж  врешті-решт  закінчиться  війна?!..




адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2021
автор: Ольга Калина