Привітання Ніні Тихонівні Кононюк

Ніні  Тихонівні  Кононюк  з  нагоди  ювілею:

У  Андріяшівці  селі
На  пагорбі  над  Панським  ставом,  
Зростали  діточки  малі  
В  хатині  Ліди  із  Тихоном.  

Три  доньки  у  сім’ї  росло:
Це    -  Ніна,  Ганя  і  Танюша,
Синів,  також,  аж  два  було:
Малий  Володя  і  Колюша.    

А  Ніна    -  старшою  була
В  багатодітній  цій  родині.  
Сім’я  хоч  дружно  вся  жила,  
Та  діставалось  малій  Ніні.

Щодня  батьки  за  трудодні
До  ночі  зранку  на  роботі,
А  їй  на  плечі  ще  малі
Лягли  домашні  всі  турботи.

Хатню  роботу  поробить:
І  прибирати,  й  підмітати,  
І  часто  їсти  наварить,  
Братів  й  сестер  нагодувати.      

Були  хоч  діти  ще  малі,
Та  вже  батькам  допомагали,  
В  городі  ,  в  полі  їх  тоді
До  праці  змалку  залучали.  

В  колгоспі  всім  за  трудодні,  
Мізерну  плату  видавали.  
Тож  діти  змушені  самі
Іти  в  колгосп,  щоб  працювати.  

Доїла  Ніна  і  корів,  
І  доглядала  шовкопрядів,  
А  скільки  вже  тих  буряків,  
Разом  з  дорослими  сапала.  

Дитинство  й  юність  так  пройшли,
Дорослою  вже  Ніна  стала,  
Літа  кохання  принесли
Й  вона  Бориса  покохала.  

І  на  весільний  вже  рушник
Ставали  радісні  обоє,  
І  шлях  сімейний  їх  проліг
У  мирі,  злагоді  й  любові.  
 
Побудували  вони  дім,  
І  сад  ростили:  вишні  й  груші,  
Та  й  доля  дарувала  їм
Два  сина,  й  донечку  Валюшу.  

Валюша,  Віктор  і  Сергій
Росли  в  увазі  і  достатку,  
І  в  хаті  батьківській  своїй
І  на  подвір’ї  –  все  в  порядку.    

Борис  на  фермі  тракторист,  
А  мама  Ніна  –  на  хмельові,  
Проте  до  щастя  мали  хист:
Рішать  все  в  злагоді  й  любові.  

Всі  їх  шанують  у  селі
За  людяність  і  працьовитість,  
За  добрі  справи  чималі,  
Бо  для  людей  завжди  відкриті.  

Отак  летіли  їх  літа
І  щастя  вслід  пливло  рікою,  
Вже  осінь  щедро  покрива
Батьків  голівки  сивиною.  

Дорослі  діти  в  їх  дітей,  
Вже  мають  й  ті  своїх  онуків,  
І  повна  хата  вже  гостей,  
Що  правнуків  несуть  на  руки.  

І  тішаться  бабуся,  й  дід
Своїм  онукам,  їхнім  діткам,
Сьогодні  всі  зберуться  в  дім,
Бо  вже  не  знать  взялося  й  звідки

В  цей  день  вже  сімдесят  п’ять  літ  -  
В  бабусі  Ніни  іменини.  
І  Мала  Таня,  й  увесь  рід
Із  ранку  шле  вітання  нині.  

Тож  побажаємо  ми  їй:
Здоров’я  ллється  хай  рікою,  
Від  дітей  до  правнуків  –  хай  всі
Живуть  у  злагоді  й  любові.  

Хай  щастя  буде  повен  дім,  
Благополуччя  і  достаток,  
Лунає  скрізь  дитячий  сміх,  
І  радістю  наповнить  хату.  

Хай  успіх  буде  у  житті,  
І  всі  збуваються  бажання,  
Пташки  співають  у  путі,  
Від  щастя,  радості,  кохання.  

Приємних  більше  щоб  хвилин
І  сонця  теплого  в  оселю,    
А  днів  народжень  не  один,  
А  сотні,  щоб  стрічать  з  сім’єю.  

Й  бабусі  разом  з  дідусем
Бажаєм  МНОГА  ЛІТ  прожити,  
Щоб  правнуки  ще  підросли
Й  вони  змогли  їх  одружити.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2021
автор: Ольга Калина