Перехрестя осені


перехрестя  осені  вабить  можливістю  вибору  напрямку
чи  блудити  дорогами  тими,  що  врешті  у  зимінь  ввіткнуться
чи  стояти  на  місці,  вдивляючись  в  сонце,  втікати  від  студені  начебто
чи  піти  навмання  пізньоцвіти  осінні  у  кроки  вплітати

ніжно  вітер  штовхає:  не  бійся  –  слова  павутинням  розвіються
не  спішися  збирати  в  долоні  оті  кольори,  що  вмирають
не  тривожся  тим  листом,  що  впав:  онде,  дерево  втомлене  дихає  байдуже
сірість  все  проковтне,  щоби  потім  вкривалами  знов  обілити

теплий  промінь  останній  у  очі  –  то  осені  перший  мученик
погляд  в  небо  жовтневе,  розгублене  мов,  заростає  хрестами
так  пророцтва  сумнівного  спокою  й  тиші  поволі  карбуються  хмарами
ця  омана  чесніша  неясної  правди,  бо  знаю  її  напевне




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2021
автор: Сніг_на_голову