1.
aye an' трохи руїн та румовищ
селянства mackeral.
біжи до мого doon через haim.
еге ж, я ляпнувся, я ляпнув це збоку,
і плакав, плакав, плакав.
страх, що впало, те пропало,
а потім craig marion:
вийди з-під бомби в моїй кишені,
й тиняйся так ганьбою middin,
збираючи цю дику вогняну орду,
що розсипається у мене під ногами.
але він ніколи не плакав:
він ніколи не міг взяти мене живцем.
ти, гнилий вогняний собако!
я зловив його на лезо, –
мій меч, а не бомба, рубав та різав,
доки я впав знесилений,
doon, просто йому під ноги.
aye! страхіття, що заревло
просто frae дна його серця,
застерігало, щоб я не падав.
та як, коли я мертвий! de ya ken?
а вітер гукав та гукав до марії:
дякую
2.
aye, трохи скумбрії: back-a-racken.
страх та revit, страх та revit.
din bat-a 'hed 'nd a thoit' –
ну, я лиснув тебе по flem 'nd din an'a sade,
і плавав у твоїх переконаннях.
боїшся впасти – пропадеш dinga'.
dingan ніколи не купував життя,
а я тоді сповідував maria, –
я взяв собі equi-епку,
одну lamoret, і buot.
і ось roon-doon-doon!
зроблено мак-ячмінь,
і орда невеличких фей
падає, падає, з неба, мов сніг.
вона лягала мені до ніг,
тож я гукнув з погрозою: ніколи!
вони ніколи не візьмуть мене живцем.
ти, гнилий собако hondny free!
я підхопив першу-ліпшу провину,
й покраяв його мечем на ім'я clamore.
ах! впав і сам мов розбитий дзвін,
перед їхнім лицем та від їхні ноги.
ох-ох, хохо!
мій регіт – символ віри.
звільніте дно мого серця –
ось я так би й сказав, здається.
моє падіння звершено;
мій подвиг – як бляшанка;
та погляньмо вперед:
там розлючений вітер гукає: мед
медицини годен подяки
several species of small furry animals
gathered together in a cave
and grooving with a pict, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=GpWJv7alqQE
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2021
автор: mayadeva