Іти по світу, дійти до небес і
Стрибнути назад на землю в осінь,
Шукати розгадку чудес,
Які серед людей стаються й досі.
Спинитись й відчути почуття,
Що як вогонь, палають в грудях,
Лиш восени чудні́ передчуття,
Що сонце вічно сяять буде.
Від поцілунку до поцілунку,
Жити й грітися лише в обіймах,
Життя воно, як на дитячому малюнку,
І з хеппі-ендом, як у більшості фільмів.
Сльози - не дощ і дощ - не сльози,
А мріяти це бути живим,
Якщо на волю, як птах, хочеш,
Розправ свої крила і лети.
9.09.2021.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2021
автор: Іра Задворна