Життя нікого не жаліє. Проминає.
Крутиться із року в рік, як диск.
Щось нам дає воно, щось – забирає,
встига не кожний взяти з нього зиск.
Ми часто не цінуємо, що маєм,
а любимо багатство й злота блиск,
одяг за можливості вдягаєм
брендовий чи той, що з моди писк.
Все життя кудись всі поспішаєм,
наражаючись весь час на риск,
і уваги на дрібниці не звертаєм,
відчуваючи напруження і стиск.
Роки за плечима не сховаєш,
хоча й носимо їх, стримуючи тиск.
Життя нікого не жаліє. Помираєм.
Догораємо всі, як із свічки віск.
15.08.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2021
автор: Павло Коваленко