Відчувши дрібне тремтіння – встромляй собі в скроню голку,
всиляй в неї довгу думку і латай осердя вбоге.
Розхитуй в собі людину, обрубуй глиняні ноги,
в'яжи міцно-міцно сумнів, розплутуй свої дороги.
Не мрій, що лиш раз – не більше, не думай, що вже ніколи.
Мовчи і тримайся вітру — ніхто не розкаже де ти;
вслухайся у тишу неба, не вір у мовчання вовче;
надійся на голос крові – на Бога таки не конче.
Як тільки побачиш сонце – поквапся прикрити очі –
фільмуй зором чорні діри і згаслих зірок скелети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Сніг_на_голову