ким ми приходимо у цей світ
огидними немовлятами
хробаками
що поїдають власних матерів
безглуздими істотами
безпорадними й жалюгідними
з мільйонами
потенцій
як зустрічають нас
з трепетом хвилюванням
замилуванням
наче у кожній сім'ї
народився свій маленький Месія
інтерактивна статуетка Ісусика
з якою усі носяться
перші місяці
мовби боячись розбити
ким ми йдемо з цього світу
досвідченими страдниками
мудрагелями
що всі розуми поїли
самовпевненими інтелектуалами
яким лише б творити
будувати втілювати навчати
самостверджуватись
а ні
як проводжають нас
кажуть час настав
не займайте місце
на ліжку у квартирі будинку
в чужій голові власними думками
повчаннями
ваші можливості вичерпано
хоча до повного
розряду батареї
ще близько 40%
чемно нагадують
Ісус вмер молодим і з користю
тож хай живуть хробаки
амінь і чекайте воскресіння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Сніг_на_голову