Перев’яло, переквітло...
Що упало – те й стекло...
Не було, здається, літа,
Пе́клом смажило й пекло́.
І гриміла, гуркотіла
Колісниця вогняна.
І земне здригалось тіло,
Як натягнута струна.
Задощило через вінця,
Чимчикує осінь вбрід.
Де й пропав він, де й подівся
Спеки вихололий слід.
© Надія Бойко
31.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2021
автор: Надія Бойко