Твій осінній листок
не торкнеться рожевого скельця.
За рікою ілюзій залишаться стіни багряні.
І коли забринить і затихне мелодія серця,
опівнічні вітри
розірвуть соломинку востаннє.
Не торкай за плече.
Не губи поцілунком даремно.
Білі карти зими на полотна лягають повільно.
Час утіх найбіліших. Найтонше земне одкровення.
Але ми - не сніги…
Не сніги. Нам ніяк не все рівно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: гостя