Нажовто


не  зачіпай  –  вона  тобі  ніхто!
іще  одна  здичавіла  й  розбита,
просіяна  крізь  біди,  світу  сита,  
потята  на  дрібоньке  нитка,  
поквапно  перев'язана  жмутом,  
що  з  маргариток

не  стій  побіля  неї    –  не  втече  –
вкорінена  у  землю  і  печалі:
її  світи  навіки  тут  зосталі.  
вона  тобі,  що  прив'язь  на  причалі,  
опертя  зимне  на  твоє  плече
і  туга  далі

не  жди  від  неї  співчуття  сльози
і  не  кажи  нічого  їй  супроти.  
вона  регоче  з  тебе  і  безрота,  
вона  —  тобі  в  обличчя  зимну  сльоту,  
вона  —  тобі  у  очі  галузки
і  барву  жовту







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Сніг_на_голову