Уже у мене серпень за плечима.
Вже осінь розкидає ятера.
Спечу пиріг. З корицею, як в мами.
Коли надворі л'є, як і з відра.
В моєму серпні ще живі батьки,
щасливі діти бігають по домі.
Летить життя галопом навпрошки,
Несе мене у далі невідомі.
Я не готова ще до сіродення,
де все не певно, де холодні ночі.
Хоча давно минуло рівнодення,
Прощаюсь з літом якось неохоче...
Зажди! Чекай! Законсервую літо.
З ключем перед дверима ще посто́ю...
Спасибі за усе, що пережито.
Летять лелеки..Стрінемось весною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2021
автор: Ніка Гордон