боятися снів і боятися в них заблукати,
і тих манівців мати візію, привід і суть.
знаходити двері, які у нікуди ведуть,
й боятись не втримати дійсності ветхі канати.
тремтіти при місяці – цьому метелику ночі,
що створює хвилі лиш порухом сяючих крил:
припливи, відпливи води в океанах мірил,
повітря в легенях і світла, що проситься в очі.
забути про кисень й боятись забути потребу,
дозволити просто не дихати кілька секунд,
щоб потім прозорий ковток – прижиттєвості жмут,
неначе рибину в'юнку, запускати між ребра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: Сніг_на_голову