У стязі нашому два кольори всього
Й мені, здається, більше непотрібно.
Вони найголовніші для життя мого,
Зі мною йдуть ці кольори незмінно.
В одному кольорі блакить небес лягла,
В бурхливім морі б’ється синя хвиля.
У цьому кольорі - ранкова свіжа мла
І посмішки волошок в полі милих.
В другому кольорі я бачу золоті
Поля пшеничні з колосом в поклоні.
Неначе тут ідуть жнива багаті, ті,
Де пахне хлібом свіжим на долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2021
автор: Володимир Бабієнко