Неопалимий краю мій, красо неописанна,
Тобі несеться срібнодзвонно-святочне «Осанна!»
Осанна, волелюбна і нескорена родино
З іменням гордим НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА.
В серпневім піднебессі легіт колихає стяги,
Що заручили сили Сонця, захист та надію,
Синявість безкінечності й у вірності присягу—
Отож не в змозі ворог звоювати нас, не сміє.
Славімо воїна, бо віддає себе в офіру.
Хвала тій матері, котра пожертвувала сином
Заради долі України, спокою та миру
У неподільній, вільній і повік єдиній.
І прийде час, народе мій, здивуєш знов планету,
Як булаву лише достойному вкладеш у руки,
І візьме він її не задля куражу й ошуки—
Із усвідомленням: країна прагне злету,
Й щоби в усі часи від Заходу до Сходу неустанно
Не затихало срібнодзвонно-святочне «Осанна!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2021
автор: Valentyna_S