Яке ж гаряче було літо,
Стояло, як на парусах,
Зоріли дні, дерева, квіти,
Блакить у небі й в берегах...
І ранки свіжі і веселі,
І дні чарівні, запашні,
І зміни радужні, миттєві,
Все до вподоби всім й мені...
і вечори блакитні, гожі,
Місяць і зорі угорі,
І дні і щирі, і погожі,
І ночі тихі чарівні...
Так жаль, що швидко все минає,
Уже і осінь на порі,
Війна іде, й вірус буяє,
Щодень у владі хабарі...
Якось ще люд наш виживає,
Хоч і біднішим знов стає...
Надія й Віра помагає,
Хоч щодень втрати у нас є...
Уже і з літечком прощання,
Життя у осінь нас веде,
Чи буде з осінню вінчання,
Й куди вона нас поведе?..
Птахи в політ уже готові,
Бачу щодня я їх ключі,
І фарби нові кольорові,
Нові писать будем вірші...
Яке ж гаряче було літо,
Все ближче осінь у путі...
До школи знову підуть діти,
Знання потрібні всім в житті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2021
автор: геометрія