І нехай ми будемо трохи заплутані,
Трохи зв'язані, і затасовані.
Ми стали комусь незамінно присутніми
Зі своїми бзіками та безоднями.
Ми стали рядками віршів недописаних,
В римах з прикметників переоцінених,
Трохи солодкими та здебільшого кислими,
Вічно змагаючись з власними тінями.
Але найкраще вдаються нам пошуки,
Вірніше, — скитання у пошуках істини,
В яких ми побили численні горщики,
Придумавши тріснутий регіт трікстера.
17.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2021
автор: Володимир Каразуб