вже була ця рудюща осінь
вже торкалась своїм волоссям
обіцяла мені – назовсім
і вкладала серця в мохи
шаленіла у танці босім
реготала уголос з сонця
і сіріла небесна просинь
і впадали у сни птахи
вже курила пожовкле листя
і клялася що не навмисне
і димами туману лився
згірклий подих її вини
обпікала вуста бо чисту
лив настоянку дощ-бариста
а пронизливі вітру свисти
додавали їй сивини
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2021
автор: Сніг_на_голову