У цьому шаленстві людей і речей,
Коли можна бути напевно ким хочеш,
Належу собі чи комусь може ще?
І хто я, коли вам не дивлюся в очі?
Чи кажу про те, що насправді болить,
Чи рани заклеює усмішка- пластир?
Бо все, що важливо - оця тільки мить,
І байдуже, що буде завтра чи вранці.
Чи все на поверхні?
Ви ж бачите:
Ні.
То де ж ваші руки, коли потребую?
Чорніють зіниці.
Вмирають пісні.
Бо кожен в собі,
І ніхто
Їх
Не чує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2021
автор: Cherry tree