Пишу лиш серцем по своїй душі,
Хоча комусь, можливо, на радість,
Бо, часом, гострі й з перцем ті вірші,
Псують чиюсь «авторитетну» старість…
Думками справді керувати не дано,
Котрі так часто роз’їдають душу,
Життя – це не сценарій, як в кіно,
Тому до серця прислухатись мушу…
Пишу лиш серцем по своїй душі,
Для чогось, мабуть, Богу так угодно,
Тому пробачте навіть «пан-отці»,
Коли зі мною вам буває прохолодно…
Якщо неправду бачу тут, чи там,
Не пишеться в рядках «Осанна!»,
Бо я не в силі приклонятися чортам,
Коли, чомусь, й добралися до сану…
Пишу лиш серцем по своїй душі,
Можливо, й в пеклі я за це сконаю,
Докори ж подолавши й пересуди злі,
Лише у Господа притулку я благаю…
«Коли побачиш мерзость у церквах…» –
Мабуть, якраз тепер таке твориться,
Господня Воля вже витає в куполах,
Бо скоро Суд Всевишнього звершиться…
Пишу лиш серцем по своїй душі,
Але читати це ніяк не заставляю,
Джек-потами зриває хтось куші,
А я на Бога лиш надію покладаю…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
18.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2021
автор: Lilafea