Ліс... Між дерев видно охайно вивержена будівля,
Збудована дрібними гілочками - ціла країна...
У якій своє життя, порядки, і закон - не заскнів.
Ти спинися, глянь на лісових мурашок - дружня родина!
Здавна ми всі вже вражені їхньою працьовитістю.
У мурашок досить сили, їм не потрібні машини,
Їм підсилу вантаж важчий за тіло... Крізь тямковиті.
У родині їх близько шести тисяч видів понині.
І свої гнізда будують у землі з рослинних решток.
Це надійні захисники, роботяги наших лісів,
Бо одна колонія мурах-санітарів - тутешніх,
Знищує за день кілограм гусені, лялечок жуків...
Риючи нірку, вони покращують родючість землі,
Перемішують шари ґрунту і розпушують любо.
Так трудом своїм безкорисливо оберігають ліс
І не чинять шкоди навколишній природі, як люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2021
автор: Маг Грінчук