ПАРАЛЕЛІ
Двадцятий вік. Вісімдесяті,
перебудовчі вже, рокИ.
Лікарня. Семеро в палаті
На лікуванні, жіночки.
В них різний вік і вподобання,
Навряд чи стрінуться ізнов,
А зараз — жваве спілкування,
Струмочки сповідей, розмов.
Тут лікарі, медсестри вправні
Лікують збОлені тіла.
А в одкровеннях спілкування
З душ негативу сходить мла.
Бо слово — це велика сила,
Що переможе навіть смерть!
Від слів приЯзних, співчутливих
Летить вся пОгань шкереберть!
.......................................
Спливли рокИ.
Вік двадцять перший,
В палаті семеро жінок,
Але не чуть розмов відвертих,
На душах замкнено замок.
Бурмоче телевізор “плазма”,
Дзвін телефонів не змовка,
У кожної з жінок - свій гаджет,
В нім інформації — ріка!
Розмови спільної не чути,
Байдужість — мов трясовина!
І в непроникній шкаралупі
Царює в душах мла сумна.
..........................................
Прийшов прогрес у медицину,
Але хвороб міцніє рать!
Бо душу й тіло у людини
Ще й словом треба лікувать!
2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2021
автор: Людмила Григорівна