Десь море без мене хвилюється,
Можливо уже й Океан…
Егейське й Червоне бунтується,
А часом вже кличе й Тасман…
То ж мріями в водах купаюся,
А в снах і по хвилях пройдусь,
Як в морі проблем задихаюся,
В життєвих штормах захлинусь…
Знов море роботи нахлинуло,
Ще й море дурних запитань,
Бажання творити покинуло,
Нема співчуття до страждань…
З морями, на жаль, моніторами
Єднаюсь тепер в почуттях,
Мандруючи теле-просторами,
По грецьких пройдусь островах…
Часом й на Мальдівах поснідаю,
А ввечері Трогір, чи Рим…
Моря геть усі так провідаю,
З пультом подружившись отим…
Ось, вчора гайнула на Ібіцу,
Й Кариби побачила знов,
Поплавала дном Адріатики,
Розслабившись так перед сном…
Вночі "Сенді Лейн" мені марився,
Та острів отой Барбадос…
А зранку мов розум потьмарився,
Й в думках зародився хаос…
Бо моря бажаю реального,
Хвилюється вже не одне…
Та поки хоч від віртуального,
Душі моїй спокій пливе…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
12.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2021
автор: Lilafea